How big is Седна?

Седна — невеликий холодний світ, що обертається навколо Сонця далеко за Нептуном по довгій витягнутій орбіті. Її діаметр оцінюють приблизно в 1 000 кілометрів — за теплом, яке вона випромінює. Деякі астрономи вважають Седну карликовою планетою, але станом на 2026 рік Міжнародний астрономічний союз (МАС) визнає п’ять карликових планет, і Седни серед них немає.

Розмір

Седна так далеко, що телескопи бачать її лише як цятку світла, тому її ширину неможливо виміряти безпосередньо. Яскравості для цього теж недостатньо: невеликий блискучий об’єкт і великий темний можуть відбивати однакову кількість сонячного світла. Натомість астрономи вимірюють тепло, яке вона випромінює. Великий об’єкт за певної температури випромінює набагато більше тепла, ніж малий.

Дослідження 2012 року використало вимірювання тепла, зроблені космічною обсерваторією «Гершель» — європейським космічним телескопом. За результатами дослідження Седна має в поперечнику 995 кілометрів, плюс-мінус 80 кілометрів. Седна виявилася меншою за очікувану й з вищою відбивною здатністю, а це наводить на думку, що льодом вкрито більшу частину її поверхні, ніж припускали вчені. Раніше космічний телескоп «Спітцер» узагалі не зміг виявити тепло Седни, і це лише показало, що її діаметр не може перевищувати приблизно 1 670 кілометрів.

Порівняння розмірів

Якби Сонце зменшили до розміру баскетбольного м’яча, Седна була б цяткою діаметром 0,17 міліметра, приблизно вдвічі ширшою за людську волосину.
У такому масштабі Земля оберталася б навколо м’яча на відстані 26 метрів, а Седна не наближалася б до нього ближче ніж приблизно на 2 кілометри й віддалялася б приблизно на 24 кілометри.
Квавар, один із наступних більших об’єктів на цьому сайті та ще один крижаний світ за Нептуном, має в поперечнику близько 1 090 кілометрів, трохи більше за Седну.
Плутон приблизно в 2,4 раза ширший за Седну.

Довга холодна орбіта

Відстані в зовнішній частині Сонячної системи вимірюють в астрономічних одиницях (а. о.), де одна а. о. — це середня відстань від Землі до Сонця, близько 150 мільйонів кілометрів. Седна ніколи не підходить до Сонця ближче ніж приблизно на 76 а. о., тобто близько 11 мільярдів кілометрів. У найвіддаленішій точці вона перебуває приблизно за 937 а. о. від Сонця, більш ніж у 12 разів далі. Один оберт навколо Сонця триває понад 10 000 років.

Наступного разу Седна буде найближче до Сонця близько 2075 року. Навіть тоді температура на її поверхні, як очікують, становитиме лише близько −243 градуси Цельсія. Поблизу найвіддаленішої точки вона знижується приблизно до −264 градусів Цельсія, менш ніж на 10 градусів вище від абсолютного нуля — найнижчої можливої температури. За таких низьких температур на поверхні можуть зберігатися багато видів льоду.

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» виявив на поверхні Седни замерзлий етан — сполуку вуглецю й водню, а також інші вуглеводні та водяний лід. Її поверхня також виразно червона, і цей колір, імовірно, походить від складних сполук вуглецю.

Відкриття і загадка

Майк Браун, Чад Трухільйо і Девід Рабіновіц відкрили Седну 14 листопада 2003 року за допомогою телескопа Семюела Ошина в Паломарській обсерваторії в американському штаті Каліфорнія. Тоді вона перебувала приблизно за 90 а. о. від Сонця й була найвіддаленішим об’єктом, який будь-коли бачили в Сонячній системі на той час. Через те що вона така холодна, відкривачі назвали її на честь Седни, богині моря в інуїтів, з якої постали всі морські істоти.

Орбіту Седни важко пояснити. Найближча до Сонця точка її орбіти лежить надто далеко, щоб будь-яка відома планета могла закинути Седну в таку область. Відкривачі Седни запропонували три можливі причини: ще не відкриту планету, зорю, що колись пройшла незвично близько від Сонця, або народження Сонця в скупченні інших зір.