660,000,000 кілометрів!
La Superba, також відома як Y Гончих Псів, — вуглецева зоря: червоний гігант на пізньому етапі життя, у газі навколо якого вуглецю більше, ніж кисню. La Superba розташована приблизно за 1 000 світлових років від Землі в сузір’ї Гончі Пси. Вона має в поперечнику близько 660 мільйонів кілометрів, що приблизно у 470 разів більше за ширину Сонця. Ця оцінка стосується її видимої поверхні й має похибку близько однієї восьмої.
Астрономи визначають ширину зорі за тим, якою широкою вона видається на небі, і за відстанню до неї. У 2003 році команда використала інтерферометр IOTA, який об’єднував світло трьох телескопів, щоб виміряти видиму ширину зорі в інфрачервоному світлі. Вони отримали близько 14 тисячних часток кутової секунди, де кутова секунда — це 1/3 600 градуса.
Згодом космічний телескоп «Gaia» виміряв відстань до зорі: близько 310 парсеків, або 1 010 світлових років, де парсек — це приблизно 3,26 світлового року. Поєднавши ці два вимірювання, дослідження 2021 року дало радіус 330 мільйонів кілометрів із похибкою плюс-мінус 40 мільйонів. Отже, La Superba має в поперечнику близько 660 мільйонів кілометрів. Найменші з раніших оцінок відстані до неї становили близько 710 світлових років; через це зоря здавалася меншою.
La Superba — змінна зоря. Її яскравість зростає й спадає нерегулярно. У дослідженнях зорі використовували цикл приблизно 157 днів, але головний каталог змінних зір нині наводить цикл приблизно 3 000 днів.
Холодні зорі-гіганти класифікують за співвідношенням вуглецю й кисню в газі навколо них. У вуглецевих зорях вуглецю більше, ніж кисню, а в зорях, багатих на кисень, — навпаки. Поверхня La Superba має температуру близько 2 760 кельвінів (градусів, що відлічують від абсолютного нуля), що становить менш як половину температури поверхні Сонця.
La Superba належить до меншої групи — вуглецевих зір типу J, які становлять приблизно 10–15 % вуглецевих зір. У них незвично багато вуглецю-13, важчої форми вуглецю. У газі навколо La Superba на один атом вуглецю-13 припадає лише близько 2,5 атома звичайного вуглецю-12, тоді як на Землі — близько 92. Як зорі типу J стали настільки багатими на вуглець, поки що невідомо.
La Superba скидає зовнішні шари у вигляді повільного вітру, що вирушає від зорі зі швидкістю близько 8 кілометрів на секунду. Вона втрачає приблизно стільки речовини, скільки міститься в Сонці, кожні 7–10 мільйонів років. Далеко від зорі вітер зустрічає розріджений газ між зорями, уповільнюється і нагромаджується в порожнисту оболонку з газу й пилу. Оболонка має в поперечнику близько 3 світлових років; її зображення отримали в інфрачервоному світлі, а радіохвилями її виявили.