6,800 кілометрів!
Марс — четверта від Сонця планета, кам’янистий світ, що має в поперечнику близько 6 780 кілометрів. Це середній діаметр — ширина кулі того самого об’єму. Ширина Марса трохи більша за половину ширини Землі, і його часто називають Червоною планетою.
За даними NASA середній радіус Марса становить 3 389,5 кілометра, тож його середній діаметр — 6 779 кілометрів. Марс трохи сплюснутий. На екваторі його ширина становить близько 6 792 кілометрів, а від полюса до полюса — 6 752 кілометри, тобто різниця дорівнює 40 кілометрам.
Маса Марса — близько однієї десятої маси Землі, а сила тяжіння на його поверхні становить близько 38% земної. Різниця висот між найнижчою та найвищою точками поверхні — близько 30 кілометрів. Хоча Марс лише приблизно вдвічі менший за Землю завширшки, площа його поверхні майже така сама, як площа всього суходолу Землі.
Марс здається червоним, бо залізисті мінерали в його гірських породах, ґрунті та пилу заіржавіли. Зблизька на поверхні видно також коричневі, золотаві та бежеві відтінки. Вітер здіймає червонуватий пил у повітря, і пилові бурі іноді вкривають значну частину планети.
Атмосфера розріджена й складається здебільшого з вуглекислого газу. Біля поверхні її тиск становить менш як 1% від тиску повітря на Землі. Температура коливається від близько 20 °C до близько −143 °C.
Долини Марінера — найбільший каньйон у Сонячній системі, завдовжки близько 3 870 кілометрів, що більше за половину ширини Марса. Він сягає до 600 кілометрів завширшки і 9,3 кілометра завглибшки. На Марсі також є найбільший вулкан Сонячної системи — гора Олімп.
Колись Марс був вологішим і теплішим, з густішою атмосферою. Стародавні річкові долини, дельти й дна озер свідчать, що на його поверхні текла вода, а приблизно 3,5 мільярда років тому планетою, можливо, прокотилися величезні повені. Нині повітря надто розріджене, щоб рідка вода довго трималася на поверхні. У полярних областях вода залишається у вигляді льоду неглибоко під поверхнею.
Марс має два невеликі супутники картоплеподібної форми — Фобос і Деймос. Можливо, це захоплені астероїди. Фобос, більший і ближчий із двох, повільно наближається до Марса. Приблизно через 50 мільйонів років він упаде на планету або розпадеться, залишивши, можливо, пилове кільце.