How big is Ерида?

Ерида — карликова планета далеко за орбітою Нептуна й одна з найбільших карликових планет Сонячної системи. Вона має в поперечнику 2 326 кілометрів, майже точно такої самої ширини, як Плутон, але її маса приблизно на 27 відсотків більша. Її відкриття 2005 року допомогло започаткувати дискусію, яка привела астрономів до визначення поняття «планета».

Розмір

Розмір Ериди виміряли 6 листопада 2010 року, коли вона пройшла перед слабкою зорею. Це явище називають покриттям. Телескопи у двох пунктах Чилі зафіксували, як світло зорі зникло, коли Ерида його закрила. Тривалість зникнення зорі, виміряна в кожному пункті, дала розмір Ериди.

Результатом став радіус — відстань від центра до поверхні — 1 163 кілометри плюс-мінус 6 кілометрів. Звідси Ерида має в поперечнику 2 326 кілометрів, а вимірювання узгоджуються з круглою формою. Раніші оцінки, зроблені іншими методами, давали для Ериди близько 3 000 кілометрів у поперечнику, тобто приблизно на 25 відсотків більше, ніж у Плутона.

Орбіта невеликого супутника Ериди, Дисномії, показує, наскільки сильно Ерида його притягує. Це дає масу Ериди — кількість речовини, яку вона містить: 1,66 × 10²² кілограмів. Оскільки Ерида вміщує більшу масу, ніж Плутон, у трохи меншій кулі, вона щільніша за нього, і астрономи вважають, що вона складається переважно з гірських порід.

Порівняння розмірів

Плутон має в поперечнику 2 377 кілометрів, тобто приблизно на 50 кілометрів більше, ніж Ерида. Їхня ширина відрізняється приблизно на 2 відсотки.
Ерида становить приблизно дві третини ширини Місяця, який має в поперечнику 3 475 кілометрів, і трохи менше ніж п’яту частину ширини Землі.
Найбільший супутник Нептуна, Тритон, має в поперечнику 2 707 кілометрів, тобто приблизно на 380 кілометрів більше, ніж Ерида.
Якби Сонце зменшили до розміру баскетбольного м’яча, Земля була б зернятком близько 2 міліметрів у поперечнику на відстані 26 метрів. Ерида була б порошинкою діаметром 0,4 міліметра на відстані від 1 до 2,5 кілометра.

Відкриття й назва

Майк Браун з Каліфорнійського технологічного інституту, Чед Трухільйо з обсерваторії Джеміні та Девід Рабіновіц з Єльського університету відкрили Ериду 5 січня 2005 року. Вони знайшли її на знімках, зроблених 21 жовтня 2003 року під час огляду зовнішньої частини Сонячної системи в Паломарській обсерваторії. Команда дала їй прізвисько Зена.

Світ, який здавався більшим за Плутон, поставив питання, що вважати планетою. У серпні 2006 року Міжнародний астрономічний союз проголосував за нове визначення, за яким Плутон, Ерида й Церера стали карликовими планетами. Карликова планета обертається навколо Сонця й достатньо велика, щоб під дією власної гравітації набути майже круглої форми, але не очистила околиці своєї орбіти від інших об’єктів.

У вересні 2006 року Ерида отримала назву на честь грецької богині розбрату й чвар. Її супутник став Дисномією — на честь доньки Ериди, богині беззаконня.

Далека нахилена орбіта

Ерида рухається довгою овальною орбітою, нахиленою приблизно на 44 градуси до площини орбіти Землі. Її відстань від Сонця змінюється від 38 до 98 астрономічних одиниць, де одна астрономічна одиниця — це середня відстань від Землі до Сонця, близько 150 мільйонів кілометрів. У середньому вона перебуває на відстані 68 астрономічних одиниць, тобто близько 10 мільярдів кілометрів, а один оберт триває близько 560 років.

На середній відстані сонячне світло йде до Ериди понад дев’ять годин. Температуру її поверхні оцінюють між −217 °C і −243 °C. Поверхня Ериди дуже добре відбиває світло. Астрономи вважають, що її вкриває тонкий шар льоду — імовірно, це атмосфера Ериди, що замерзла на ґрунті у вигляді інею.