4 зеттаметрів!
Галактика Пуголовок, яку також каталогізовано як UGC 10214 і Arp 188, — збурена спіральна галактика з довгим хвостом із зір. Від далекого краю диска до кінця хвоста вона має завдовжки близько 400 000 світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів. Галактика віддалена приблизно на 420 мільйонів світлових років і розташована в сузір’ї Дракон.
Розмір Пуголовка — це його довжина, виміряна вздовж диска й хвоста разом. Томас Джаррет з колегами з’ясували, що головний диск має у поперечнику близько 124 000 світлових років, а хвіст сягає ще на 245 000 світлових років за його межі. Разом це близько 370 000 світлових років. Команда телескопа «Габбл» Європейського космічного агентства описує хвіст як такий, що простягається більш ніж на 280 000 світлових років, а це зробило б усю галактику завдовжки трохи понад 400 000 світлових років.
Водневий газ, виявлений радіотелескопами, також тягнеться вздовж хвоста приблизно на 100 000 парсеків, або близько 330 000 світлових років. Парсек — це приблизно 3,26 світлового року. Розміри залежать і від відстані, яку приймає кожне дослідження, а ця відстань відома з похибкою в кілька відсотків.
Форму Пуголовка зумовило зіткнення. Невелика, компактна, дуже блакитна галактика пройшла поблизу Пуголовка, і її гравітація потягнула Пуголовок. Це тяжіння витягло зорі й газ із диска Пуголовка та розтягло їх у довгий хвіст. Астрономи називають такий потік припливним хвостом.
На знімку «Габбла» галактику-зайду досі видно крізь верхню ліву частину диска Пуголовка. Команда телескопа описує її як імовірну галактику, що «вдарила й утекла» та тепер залишає місце події. Газу в ній менш ніж одна десята від того, що є в Пуголовку. Ділення довжини хвоста на швидкість, з якою викинуто його газ, наводить на думку, що зіткнення сталося приблизно 250 мільйонів років тому.
На знімках «Габбла» видно десятки яскравих блакитних зоряних скупчень у спіральних рукавах і хвості Пуголовка. У кожному з них утворилося приблизно до мільйона зір. Скупчення виглядають блакитними, бо містять дуже масивні зорі, які приблизно в 10 разів гарячіші за Сонце й у мільйон разів яскравіші.
Деякі скупчення в хвості мають вік лише від 3 до 10 мільйонів років, тобто набагато менший, ніж вік самого хвоста. Ці скупчення, очевидно, утворилися в самому хвості, довго після зіткнення, а не в диску. Два великі згустки молодих зір у хвості, імовірно, стануть карликовими галактиками — малими галактиками, що обертатимуться навколо Пуголовка.