0.0000000000093 йоктометрів!
У теорії струн струна — це запропонований базовий будівельний елемент природи: крихітна нитка, що має довжину, але не має ширини. Струни гіпотетичні, і жоден експеримент не виявив жодної з них, тому значення 9,3 × 10−36 метра, показане вгорі, не є результатом вимірювання. Це число — 9,3, поділене на одиницю з 36 нулями. Сама теорія струн не каже, якою саме є довжина струни.
Теорія струн припускає, що найменші складники матерії — не точки, а крихітні петлі струни. Розмір струни залежить від величини, яку називають довжиною струни. Теорія залишає її значення невизначеним. Воно залежить від інших невідомих, зокрема від сили взаємодії струн і від розміру додаткових вимірів, яких вимагає теорія.
Фізики зазвичай припускають довжину струни, не набагато більшу за довжину Планка — 1,6 × 10−35 метра, масштаб, на якому, як очікують, стають важливими квантові ефекти гравітації. У версіях теорії, які фізики розуміють найкраще, струна довша за довжину Планка. Показане вгорі значення трохи більше за половину довжини Планка.
Довжина струни в теорії струн також, грубо кажучи, слугує найменшою відстанню. Струна не може зондувати нічого коротшого за себе, бо на такому масштабі вона розмита.
У теорії струн кожен вид частинок — це струна, що вібрує по-своєму, кожна зі своєю частотою. Теорія виникла як спроба описати, як взаємодіють частинки, як-от протони. З часом вона переросла в спробу описати всі частинки й сили в одній теорії.
Гравітація в теорії струн не є необов’язковою: теорія її вимагає. Багато фізиків вивчають теорію струн як можливу теорію квантової гравітації, яка поєднала б гравітацію з квантовою механікою. Теорія також вимагає шести або семи додаткових вимірів простору понад ті три, які спостерігали.
Теорія струн є спекулятивною. Немає експериментальних доказів, що вона описує реальний світ, і вона поки що не робить єдиного чіткого передбачення, яке можна було б перевірити в експериментах. У картині, розробленій близько 1980 року, додаткові виміри згорнуті приблизно на планківському масштабі, надто малому, щоб перевірити його найближчим часом.
Деякі версії роблять струни досяжними для Великого адронного колайдера — найбільшого й наймогутнішого прискорювача частинок у світі. Колайдер шукав важкі частинки, які були б струнами, що вібрують. На момент огляду Групи даних про частинки (Particle Data Group) 2025 року він виключив такі частинки, легші приблизно за 8 400 мас протона.