How big is Стовпи творіння?

Стовпи творіння — це три високі колони холодного газу й пилу в туманності Орла — хмарі, де формуються нові зорі, віддаленій від Землі приблизно на 6 500 світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів. Розмір, наведений для стовпів, — це довжина найвищого з них: близько 4 світлових років, або 38 трильйонів кілометрів, від верхівки до основи.

Розмір

Найвищий стовп — той, що ліворуч на відомих знімках, зроблених космічним телескопом «Габбл». Астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO) оцінюють його довжину приблизно в 4 світлові роки, якщо рахувати його як єдиний об’єкт від верхівки до основи. Це приблизно вдвічі більше за висоту стовпа праворуч. NASA, описуючи ширший знімок «Габбла», на якому видно й тьмяну основу колон, наводить значення близько 5 світлових років.

Ці довжини — оцінки. Стовпи здіймаються з більшої хмари газу й пилу, а їхні основи тьмяні, і їх важко простежити. Довжини залежать і від відстані до стовпів, яку NASA та Європейське космічне агентство наводять як 6 500 світлових років, а ESO — як приблизно 7 000.

Стовпи також спрямовані не всі в один бік. Спостереження за допомогою Дуже великого телескопа ESO в Чилі показали, що верхівка лівого стовпа спрямована до Землі. Вони також показали, що цей стовп лежить позаду скупчення яскравих зір, яке його освітлює, на відміну від інших.

Порівняння розмірів

Найвищий стовп завдовжки близько 1,2 парсека. Парсек — одиниця відстані, що дорівнює приблизно 3,26 світлового року.
Він майже такий самий завдовжки, як відстань від Сонця до Проксими Центавра, — близько 4,2 світлового року.
Якби найвищий стовп зменшили до висоти Евересту — 8 849 метрів, — орбіта Нептуна була б колом діаметром близько 2,1 метра. Орбіта Землі мала б у поперечнику близько 7 сантиметрів, а Сонце було б порошинкою завширшки в одну третину міліметра.
Разом стовпи містять приблизно в 200 разів більше речовини, ніж міститься в Сонці.

Як утворилися стовпи

Такі колони утворюються в гігантських хмарах газу й пилу, де народжуються зорі. Щойно утворені, дуже гарячі зорі випромінюють інтенсивне ультрафіолетове світло та швидкі вітри частинок, які здувають розрідженіший газ навколо. У туманності Орла ці зорі належать до скупчення NGC 6611, яке розташоване над стовпами.

Щільніші ділянки газу й пилу довше чинять опір цій ерозії. Кожна така ділянка затіняє речовину за собою, і залишається довга темна колона, спрямована в бік, протилежний до яскравих зір. Нові зорі формуються й усередині самих стовпів. На зображеннях космічного телескопа «Джеймс Вебб» видно молоді зорі, вік яких оцінюють лише в кілька сотень тисяч років.

Стовпи руйнування

Те саме зоряне світло, що формує стовпи, одночасно їх руйнує. На знімках телескопа «Габбл» їхні краї оточує синюватий серпанок. Це газ, який нагріли зорі поблизу й який випаровується в космічний простір.

Вимірювання ESO показують, що за кожен мільйон років стовпи втрачають масу, яка приблизно в 70 разів більша за масу Сонця. За такої швидкості матеріалу, який вони містять тепер, вистачило б ще лише приблизно на три мільйони років. «Габбл» уперше сфотографував стовпи 1995 року, а потім знову 2014 року, а «Вебб» сфотографував їх 2022 року.