950 петаметрів!
Туманність Лагуна — гігантська хмара газу й пилу, де утворюються нові зорі. Вона розташована в сузір’ї Стрілець на відстані приблизно 4 300 світлових років від Землі. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів. Туманність має в поперечнику приблизно 100 світлових років, або 950 трильйонів кілометрів. Назву вона отримала від широкої темної смуги у формі лагуни, яка ділить її світний газ на дві частини.
Туманність Лагуна — область H II, хмара водню, що світиться, бо ультрафіолетове світло масивних молодих зір вибило електрони з її атомів. Європейська південна обсерваторія (ESO) описує її як гігантську хмару завширшки 100 світлових років. У каталозі таких світних хмар 1959 року її ширину на небі вказано як 90 кутових мінут, або 1,5 градуса, де кутова мінута — це 1/60 градуса.
У 2019 році астрономи за допомогою космічного телескопа «Гайя» виміряли відстань приблизно до 900 молодих зір туманності. Астрономи отримали близько 4 300 світлових років, а на такій відстані 90 кутових мінут — це приблизно 110 світлових років. На сторінках NASA та ESO наведено значення приблизно від 4 000 до 5 200 світлових років.
Як і інші світні хмари, туманність поступово згасає, тому її розмір залежить від того, наскільки слабке свічення враховувати. Дослідження 2017 року, у якому картографували газ по видимій поверхні туманності, використовувало зображення розміром приблизно 66 на 41 світловий рік. Сама туманність — освітлена частина значно більшої й темнішої газової хмари, що простягається приблизно на 160 світлових років.
Молоде зоряне скупчення NGC 6530 лежить поблизу центру туманності, трохи перед нею. Вік його зір — лише 1–2 мільйони років. Більшість ультрафіолетового світла, через яке газ світиться, випромінюють дві масивні зорі, 9 Sagittarii і HD 165052.
Темні плями, розсіяні по туманності, — це щільні хмари газу й пилу, що стискаються під власною вагою, і з них утворяться нові зоряні скупчення. Найменші з цих хмар називають глобулами. Поблизу центру невелика область під назвою «Пісочний годинник» містить дві закручені воронки газу, схожі на торнадо, кожна завдовжки приблизно пів світлового року.
Італійський астроном Джованні Баттіста Годьєрна відкрив туманність Лагуна в 1654 році. Її також знають як Мессьє 8 — за каталогом Шарля Мессьє. Під темним небом її слабко видно неозброєним оком, а в бінокль чи невеликий телескоп вона добре помітна. NASA називає серпень найкращим місяцем для її спостережень.