How big is Туманність Кінська Голова?

Туманність Кінська Голова — темна хмара холодного газу й пилу в сузір’ї Оріон, за формою приблизно схожа на кінську голову. Вона завдовжки близько 2,6 світлового року, або близько 25 трильйонів кілометрів, і віддалена від Землі приблизно на 1 300 світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів.

Розмір

Кінська Голова — стовп щільного газу й пилу, що виступає з набагато більшої темної хмари на краю області водневого газу, що світиться. Вона здається темною, бо затуляє світло цього газу, що світиться позаду неї. Дослідження зореутворення в туманності 2009 року наводить її довжину: приблизно 0,8 парсека, де парсек — це приблизно 3,26 світлового року. Це приблизно 2,6 світлового року.

Інші дослідження виміряли її частини. Вузька «шия», що з’єднує голову з більшою хмарою, завширшки близько 0,15–0,30 парсека, тобто приблизно від половини світлового року до одного світлового року. Як і в будь-якої хмари, у Кінської Голови немає чіткого краю, тому ці розміри приблизні.

Відстань до туманності випливає з відстані до зорі, яка її освітлює, — Сигми Оріона. Цю відстань виміряли: близько 388 парсеків, або близько 1 260 світлових років. Європейське космічне агентство наводить відстань до Кінської Голови: приблизно 1 300 світлових років.

Порівняння розмірів

Кінська Голова завдовжки приблизно чотири п’ятих парсека.
Це приблизно три п’ятих відстані від Сонця до Проксими Центавра, а вся ця відстань становить близько 4,2 світлового року.
У проєкції на небо Сигма Оріона розташована на відстані приблизно 4 парсеків (13 світлових років) від Кінської Голови, а це приблизно в п’ять разів більше за довжину туманності.
Якби Сонце зменшили до розміру баскетбольного м’яча, Кінська Голова була б завдовжки близько 4 300 кілометрів, трохи довшою за діаметр Місяця.

Стовп, що поступово руйнується

Сигма Оріона — молода система з п’яти зір. Її світло підсвічує пасма газу вздовж верхнього краю Кінської Голови, а випромінювання цієї системи поступово руйнує хмару. Газові хмари, які колись оточували Кінську Голову, уже розвіяно. Верхівка стовпа трохи щільніша за довкілля, а вона затіняє речовину за собою, і саме так утворилася форма стовпа.

Такі стовпи астрономи називають «слонячими хоботами», і вони часто трапляються на краях хмар газу, що світиться. Вони недовговічні. За очікуваннями, Кінська Голова проіснує ще близько п’яти мільйонів років, перш ніж розпадеться. У 2024 році космічний телескоп «Джеймс Вебб» зробив найчіткіші досі інфрачервоні зображення туманності, на яких видно дрібну структуру вздовж її освітленого краю.

Відомий об’єкт спостережень

Форму Кінської Голови вперше помітили на фотопластинці наприкінці XIX століття. Туманність розташована поблизу Альнітака — найсхіднішої із трьох зір Пояса Оріона — трохи на південь від цієї зорі. Астрономи-аматори перевіряють на ній свою майстерність, бо це один зі складніших об’єктів для спостереження в аматорський телескоп. У 2000 році понад 5 000 людей проголосували в інтернеті, обравши її об’єктом для космічного телескопа «Габбл».