How big is Туманність Равлик?

Туманність Равлик — планетарна туманність, світний газ навколо зорі, що вмирає. Вона віддалена від Землі приблизно на 650 світлових років і міститься в сузір’ї Водолій. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, близько 9,46 трильйона кілометрів. Слабке найзовнішнє кільце туманності має у поперечнику близько 5,3 світлового року, або близько 50 трильйонів кілометрів. Яскраве кільце, яке видно на більшості фотографій, має менш ніж половину цієї ширини.

Розмір

Туманність не має різкого краю, тому її розмір залежить від того, яку частину вимірюють. У дослідженні 2004 року поєднали знімки космічного телескопа «Габбл» із широкими знімками наземного телескопа. Дослідження показало, що яскраве головне кільце насправді складається з двох частин: внутрішнього диска й, навколо нього, зовнішнього кільця, нахиленого майже під прямим кутом до диска. Обидві частини оточує набагато слабкіше найзовнішнє кільце, сплюснуте з того боку, де воно стикається з розрідженим газом між зорями.

Ці частини вимірюють за тим, якими широкими вони здаються на небі, а їхній справжній розмір залежить від відстані. Космічний апарат Gaia виміряв положення центральної зорі туманності достатньо точно, щоб визначити, що вона перебуває на відстані близько 199 парсеків, де парсек — близько 3,26 світлового року. Це приблизно 650 світлових років. На такій відстані внутрішній диск має у поперечнику близько 1,6 світлового року, зовнішнє кільце — близько 2,3 світлового року, а найзовнішнє кільце — близько 5,3 світлового року.

У дослідженні 2004 року використали старішу відстань — 213 парсеків, через що найзовнішнє кільце вийшло завширшки близько 5,7 світлового року. Інфрачервоні знімки Wide-field Infrared Survey Explorer показують ще слабше гало навколо всієї туманності, завширшки близько 7,5 світлового року на відстані за даними Gaia.

Порівняння розмірів

Найзовнішнє кільце приблизно в 1,25 раза більше за відстань від Сонця до Проксими Центавра, наступний менший об’єкт на цьому сайті. Ця відстань становить близько 4,2 світлового року.
Найзовнішнє кільце приблизно у 340 000 разів більше за середню відстань від Землі до Сонця.
Якби Сонце зменшили до розміру баскетбольного м’яча, туманність Равлик мала б у поперечнику близько 8 700 кілометрів, тобто приблизно дві третини ширини Землі.
Якщо дивитися із Землі, яскраве кільце таке близьке й таке велике, що має видиму ширину майже в половину ширини повного Місяця.

Як утворилася туманність

Планетарна туманність утворюється, коли зоря середньої маси наближається до кінця життя й скидає зовнішні шари газу в космос. Газ світиться, бо його освітлює енергія центральної зорі, що вмирає. Попри назву, планетарні туманності не мають нічого спільного з планетами. Багато з них у невеликі телескопи виглядають як круглі диски, подібно до планет, — звідси й назва.

У дослідженні 2004 року виміряли, як швидко розширюються частини туманності, і за цим визначили, коли вони утворилися. Там оцінили, що внутрішньому диску близько 6 600 років, а зовнішньому кільцю — близько 12 000 років. Німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив туманність 1823 року.

Кометарні вузли

У туманності розсіяно близько 3 500 газових вузлів у формі комет, найгустіше — вздовж внутрішнього боку яскравого кільця. Астрономи називають їх кометарними вузлами, бо кожен має світну голову й довгий слабкий хвіст, як у комети. Кожен хвіст тягнеться приблизно на 160 мільярдів кілометрів, що приблизно в тисячу разів більше за відстань від Землі до Сонця.

Знімки «Габбла» наводять на думку, що вузли утворюються там, де гарячий газ, який витікає від зорі, що вмирає, врізається в холодніший газ, скинутий зорею приблизно за 10 000 років до цього. Очікують, що вузли поступово зникнуть у міжзоряному просторі.