140 тераметрів!
Седна — невеликий далекий світ діаметром близько 1 000 кілометрів, що обертається навколо Сонця далеко за Нептуном. У найдальшій точці своєї довгої, витягнутої орбіти вона перебуває приблизно за 140 мільярдів кілометрів від Сонця, приблизно у 940 разів далі, ніж Земля. Наступного разу вона досягне цієї точки близько 7800 року.
Орбіта Седни — довгий, витягнутий еліпс. Найближча до Сонця точка, яку називають перигелієм, лежить на відстані приблизно 76 астрономічних одиниць (а. о.). Одна а. о. — це приблизно 150 мільйонів кілометрів, середня відстань від Землі до Сонця. Найдальша точка, яку називають афелієм, лежить приблизно за 937 а. о., або 140 мільярдів кілометрів, що більш ніж у 12 разів далі, ніж найближча.
Один оберт навколо Сонця триває приблизно 11 400 років. Станом на вересень 2026 року Седна перебуває приблизно за 83 а. о. (12,4 мільярда кілометрів) від Сонця й наближається до нього. Перигелію вона досягне близько 2076 року.
Ці значення розраховано за спостережуваним рухом Седни. Лабораторія реактивного руху NASA дає для афелію значення близько 937 а. о., а в дослідженні 2019 року він описаний як близько 1 000 а. о. Астрономи простежили рух Седни лише на крихітній частині її орбіти, тому її найдальша точка відома набагато менш точно, ніж найближча.
Майкл Браун, Чедвік Трухільйо та Девід Рабіновіц відкрили Седну 14 листопада 2003 року в обсерваторії Паломар. Тоді вона була приблизно за 90 а. о. від Сонця, далі, ніж будь-який раніше помічений об’єкт Сонячної системи. Її названо на честь Седни, інуїтської богині моря. У 2012 році астрономи оцінили діаметр Седни приблизно в 995 кілометрів, плюс-мінус 80 кілометрів, використавши тепло, яке вона випромінює, виміряне космічною обсерваторією «Гершель».
Седна ніколи не підходить ближче за 76 а. о., тож завжди залишається далеко від планет. Її першовідкривачі зазначили, що гравітація Нептуна може відсунути найближчу до Сонця точку орбіти об’єкта лише приблизно до 36 а. о., а складніші ефекти — щонайбільше приблизно до 50 а. о. Жодна з відомих планет не могла вивести Седну на таку орбіту.
Вони припустили три можливі причини: невідкриту планету, зорю, що колись пройшла незвично близько від Сонця, або народження Сонця в скупченні зір. У дослідженні 2019 року народження в скупченні названо найприйнятнішим поясненням. За такого пояснення Седна належить до внутрішньої хмари Оорта, величезного далекого сховища комет, яке, як вважають, оточує Сонячну систему.