Цирковірус свиней — це вірус, який заражає свиней і станом на 2026 рік є одним із найменших відомих вірусів. Його частинки мають у поперечнику близько 17 нанометрів, а нанометр — це мільярдна частка метра. Така ширина — це діаметр крихітної кульки з білка, яка містить ДНК вірусу.

Розмір

Кожна частинка — це білкова шкаралупа, яку називають капсидом, без зовнішньої оболонки. Капсид збудований із 60 копій одного білка, згрупованих у 12 кластерів по п’ять. Така будова надає йому симетрії ікосаедра — фігури з 20 трикутними гранями. Шкаралупа завтовшки близько 2,5 нанометра.

Опубліковані вимірювання коливаються приблизно від 15 до 25 нанометрів. У 2019 році дослідники, які очистили вірус, виміряли на зображеннях з електронного мікроскопа частинки діаметром близько 17 нанометрів. У дослідженні 2003 року за зображеннями заморожених частинок побудували тривимірну модель і виміряли близько 20,5 нанометра — до вершин трохи піднятих білкових кластерів. Міжнародний комітет з таксономії вірусів (ICTV) наводить для цирковірусів свиней і спорідненого вірусу папуг 15–25 нанометрів.

Порівняння розмірів

Вірус гепатиту В, який має в поперечнику близько 42 нанометрів, приблизно у 2,5 раза ширший за цирковірус свиней, а за об’ємом — приблизно у 15 разів більший.
Ширина цирковірусу свиней приблизно у 3,5 раза більша за товщину фосфоліпідного бішару клітинної мембрани й приблизно у 8,5 раза більша за ширину подвійної спіралі ДНК, яка становить 2 нанометри.
Приблизно 5 000 цирковірусів свиней, розташованих бік о бік, дорівнювали б за шириною людській волосині, ширина якої становить 80 000–100 000 нанометрів.
Якби цирковірус свиней збільшили до висоти людини зростом 1,7 метра, людська волосина мала б завширшки 8–10 кілометрів.

ДНК і назва

Усередині капсиду міститься одна замкнена петля ДНК лише з одним ланцюгом, завдовжки 1 759 основ у типі, який називають PCV1, і 1 768 основ у PCV2. Кільцева ДНК дала вірусу назву: «цирко» походить від слова «кільцевий» (англ. circular).

ДНК містить два основні гени. Один кодує білок, потрібний, щоб почати копіювання ДНК, а інший — білок капсиду. Станом на 2026 рік ICTV описує геноми PCV1 і PCV2 як найменші з-поміж усіх вірусів, для яких доведено самостійне розмноження в клітинах ссавців.

Хвороба свиней

Природні інфекції, схоже, обмежуються свинями, зокрема дикими кабанами, а вірус поширюється здебільшого, коли свині ковтають частки інфікованого посліду. Жодної хвороби з PCV1 не пов’язано. PCV2 є однією з основних причин виснажливої хвороби поросят віком 8–16 тижнів: із втратою ваги, утрудненим диханням, жовтяницею, збільшеними лімфатичними вузлами й діареєю. Цю хворобу можна контролювати вакцинацією свиней.

Частинки важко знищити. PCV1 витримує кислоту з pH 3, нагрівання до 70 °C протягом 15 хвилин і розчинники, як-от хлороформ.

Джерела

Genus: Circovirus. International Committee on Taxonomy of Viruses, ICTV Report.
Conformational Changes and Nuclear Entry of Porcine Circovirus without Disassembly. Wang et al., Journal of Virology, 2019.
Comparison of the Structures of Three Circoviruses: Chicken Anemia Virus, Porcine Circovirus Type 2, and Beak and Feather Disease Virus. Crowther et al., Journal of Virology, 2003.
The 2.3-Angstrom Structure of Porcine Circovirus 2. Khayat et al., Journal of Virology, 2011.
Hepatitis B Virus Biology. Seeger and Mason, Microbiology and Molecular Biology Reviews, 2000.
Structure of Lipid Bilayers. Nagle and Tristram-Nagle, Biochimica et Biophysica Acta, 2000.
DNA Structure and Sequencing. In Biology 2e, 2nd edition. OpenStax, 2018.
Just How Small Is "Nano"?. National Nanotechnology Initiative.

Report a Problem

for Свинячий цирковірус