Супервойд Ерідана — це величезна ділянка космосу, де галактик менше, ніж зазвичай, яку видно в напрямку сузір’я Ерідан. Він має в поперечнику приблизно 2 мільярди світлових років, де світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік. Він розташований на відстані приблизно 3 мільярдів світлових років від Землі, у тому самому напрямку, що й незвично холодна пляма в слабкому сяйві, яке залишилося від Великого вибуху.

Розмір

У супервойду немає чіткого краю. Астрономи визначають його розмір за тим, де кількість галактик опускається нижче середньої. У 2015 році команда на чолі з Іштваном Сапуді з Гавайського університету склала карту галактик у цій частині неба за допомогою телескопа Pan-STARRS1 і супутника WISE агентства NASA. Вони знайшли область, де матерії приблизно на 14 % менше, ніж у середньому.

В оголошенні команди супервойд описано як такий, що має в поперечнику 1,8 мільярда світлових років. У статті команди його радіус становить 220 мегапарсеків, плюс-мінус 50, в одиницях, які залежать від швидкості розширення Всесвіту. Мегапарсек — це приблизно 3,26 мільйона світлових років. За швидкості розширення, виміряної супутником «Планк», цей радіус дає ширину приблизно 2,1 мільярда світлових років, десь між 1,6 і 2,6 мільярда.

Пізніші дослідження розходяться щодо його форми. Дослідження 2016 року виявило, що він витягнутий уздовж променя зору: приблизно 1,9 мільярда світлових років завширшки на небі, але близько 4,8 мільярда світлових років завглибшки. Дослідження 2017 року, у якому відстані до галактик виміряли точніше, натомість знайшло кілька менших войдів уздовж тієї самої лінії. Між ними лежать невеликі області, де галактик більше, ніж у середньому.

Порівняння розмірів

Супервойд приблизно в 20 000 разів ширший за диск Чумацького Шляху, який має в поперечнику близько 100 000 світлових років.
Якби Чумацький Шлях зменшили до розміру баскетбольного м’яча діаметром близько 24 сантиметрів, супервойд був би завширшки близько 4,8 кілометра.
Він приблизно вдвічі перевищує довжину комплексу надскупчень Риб — Кита, смуги скупчень галактик, до якої входить Чумацький Шлях; довжина комплексу становить близько 1 мільярда світлових років.
Видимий Всесвіт, частина простору, з якої світло встигло дістатися до Землі, має в поперечнику близько 93 мільярдів світлових років. Це приблизно в 46 разів більше за ширину супервойду.
Якщо дивитися із Землі, супервойд займає на небі ділянку завширшки понад 30 градусів, майже в 60 разів більше за ширину повного Місяця.

Холодна пляма

Космічний мікрохвильовий фон — це найдавніше світло у Всесвіті, яке вивільнилося, коли Всесвіту було близько 380 000 років. Сьогодні його температура становить приблизно 2,7 градуса над абсолютним нулем і майже однакова в усіх напрямках. У 2004 році астрономи, вивчаючи карти космічного апарата WMAP агентства NASA, знайшли в сузір’ї Ерідан велику ділянку, холоднішу, ніж очікувалося.

Центр цієї Холодної плями холодніший за середнє приблизно на 70–150 мільйонних часток градуса, залежно від способу вимірювання. У 2013 році супутник «Планк» Європейського космічного агентства підтвердив, що пляма реальна, а не хиба вимірювань.

Супервойд може робити світло холоднішим на вигляд. Коли світло входить у войд, воно втрачає трохи енергії. Оскільки розширення Всесвіту прискорюється, войд вирівнюється, поки світло його перетинає, тож на виході світло не повертає всієї втраченої енергії. Це називають інтегральним ефектом Сакса — Вольфа.

Відкрите питання

Команда 2015 року висловила припущення, що супервойд може пояснити Холодну пляму. Дослідження 2016 року оцінило, що його витягнутий войд охолоджував би світло лише приблизно на 40 мільйонних часток градуса, чого недостатньо, щоб пояснити пляму.

Дослідження 2017 року дійшло висновку, що войди, які воно знайшло, значно замалі, щоб пояснити Холодну пляму. Автори дослідження припустили, що пляма, можливо, походить ще з найраніших часів Всесвіту, а не зумовлена войдами між нею та Землею.

Джерела

A Cold Cosmic Mystery Solved. Institute for Astronomy, University of Hawaii, 2015.
Detection of a Supervoid Aligned with the Cold Spot of the Cosmic Microwave Background. Szapudi et al., Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2015.
Cosmic troublemakers: the Cold Spot, the Eridanus Supervoid, and the Great Walls. Kovács and García-Bellido, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2016.
Evidence against a supervoid causing the CMB Cold Spot. Mackenzie et al., Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2017.
Planck reveals an almost perfect Universe. European Space Agency, 2013.
Measuring the Universe. International Astronomical Union.
Planck 2018 results. VI. Cosmological parameters. Planck Collaboration, Astronomy and Astrophysics, 2020.
More about clustering on a scale of 0.1 c. Tully, The Astrophysical Journal, 1987.
A Map of the Universe. Gott et al., The Astrophysical Journal, 2005.
Our Milky Way Galaxy: How Big is Space?. NASA Science.
Official Basketball Rules 2026: Basketball Equipment. FIBA, 2026.
Moon Fact Sheet. NASA, 2024.

Report a Problem

for Супервойд Ерідана