2 мікрометрів!
Частинка глини — одне з найдрібніших зерен у ґрунті та осадах. Ґрунтознавці називають глиною будь-яке мінеральне зерно, менше за 2 мікрометри в поперечнику. Показані на цьому сайті 2 мікрометри — це верхня межа, найбільший можливий розмір частинки глини, а не розмір типової частинки. Мікрометр — це мільйонна частка метра.
Ґрунтознавці розподіляють мінеральні зерна ґрунту на класи за розміром. У системі, яку застосовує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, зерна менші за 2 мікрометри є глиною. Зерна від 2 до 63 мікрометрів — це пил, а зерна від 0,063 до 2 міліметрів — пісок. Багато країн користуються тими самими назвами, але деякі проводять межі в інших місцях.
Геологи, які вивчають осади, часто користуються іншою шкалою — шкалою Вентворта. За нею глина — це все, що менше за 4 мікрометри, пил охоплює розміри від 4 до 62,5 мікрометра, а пісок — від 62,5 мікрометра до 2 міліметрів. Тож чи вважати глиною зерно завширшки 3 мікрометри, залежить від того, яку шкалу застосовують.
Слово «глина» називає також родину мінералів, побудованих із тонких шарів. Зерна глинистих мінералів мають у поперечнику від кількох нанометрів, тобто мільярдних часток метра, до міліметрів. Тож зерно розміром із глинисту частинку не завжди є глинистим мінералом: це може бути й крихітний кристал іншого мінералу, наприклад кварцу.
Ґрунтознавці, які працюють просто неба, можуть оцінити, скільки глини міститься в ґрунті, розтираючи вологий зразок між пальцями. Глина липка, їй можна надати форму, а після стискання вона блищить. Пил не липкий і на дотик борошнистий, як тальк. Пісок на дотик зернистий, і надати йому форму зовсім неможливо.
Глинисті мінерали сильно притягують воду. Деякі з них набухають, коли намокають: частинка глини завтовшки 1 нанометр у воді може стати завтовшки близько 2 нанометрів. Будинки й інші споруди на ґрунтах із глинами, що набухають, можуть пошкоджуватися, коли глина набухає й усихає залежно від пори року.
Змішана з невеликою кількістю води, глина перетворюється на масу, якій можна надати форму, а потім висушити її до досить твердого стану. Гончарі та керамічна промисловість використовують це для виготовлення тарілок, чашок, мисок і труб.