1.4 зеттаметрів!
Галактика Колесо Воза — кільцева галактика в сузір’ї Скульптор, віддалена від Землі приблизно на 400–500 мільйонів світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів. Зовнішнє кільце галактики з молодих зір має в поперечнику в найширшому місці близько 140 000–150 000 світлових років, що приблизно в півтора раза ширше за диск Чумацького Шляху. Кільце утворилося після того, як менша галактика врізалася в Колесо Воза й пройшла крізь нього.
Колесо Воза має два кільця: яскраве внутрішнє кільце навколо ядра та барвисте зовнішнє кільце приблизно вчетверо ширше. Зовнішнє кільце не є ідеальним колом. У дослідженні 2020 року його описано як овал завдовжки близько 150 000 світлових років і завширшки 110 000 світлових років, центр якого зміщено приблизно на 21 000 світлових років убік від ядра галактики.
Із Землі зовнішнє кільце має в поперечнику лише близько 72 кутових секунд, що становить приблизно двадцять шосту частку ширини повного Місяця. Кутова секунда — це 1/3 600 градуса. Щоб перетворити цей кут на справжній розмір, потрібна відстань до галактики, яку астрономи визначають за тим, як швидко розширення Всесвіту віддаляє її від Землі. У дослідженнях 2020 та 2023 років, де використано трохи різні відстані, ширину кільця в найширшому місці оцінено приблизно в 150 000 і 144 000 світлових років відповідно.
Колесо Воза, ймовірно, колись було звичайною спіральною галактикою на кшталт Чумацького Шляху. Потім менша галактика з великою швидкістю пройшла крізь Колесо Воза. Внаслідок зіткнення від центру назовні розійшлися два кільця, як брижі на ставку після кинутого в нього каменя. Такі кільцеві галактики трапляються рідше, ніж спіральні.
Зовнішнє кільце розширюється вже приблизно 440 мільйонів років. Рухаючись, воно врізається в навколишній газ і запускає народження нових зір. У дослідженні 2020 року в центрі Колеса Воза знайшли зоряну перемичку, що пережила зіткнення, — ознаку того, що галактика мала цю перемичку ще до зіткнення.
У дослідженні 2024 року з’ясували, що зовнішнє кільце складається здебільшого із зір, які утворилися протягом останніх 400 мільйонів років. У ньому мільйони яскравих молодих зір. Найбільш масивні з них вибухають як наднові — вибухи, що позначають смерть масивної зорі, — і залишають по собі чорні діри та нейтронні зорі, стиснуті ядра, що лишаються. Деякі з цих об’єктів відтягують речовину від зорі-компаньйона й яскраво світяться в рентгенівських променях.
У Колесі Воза незвично багато таких рентгенівських джерел, тому що в його кільці утворилося стільки масивних зір. Інфрачервоні знімки космічного телескопа «Джеймс Вебб» також показують області, багаті на силікатний пил, схожий на значну частину пилу на Землі, і на вуглеводні — сполуки водню та вуглецю. Ці області утворюють спиці між кільцями.